Помилка
  • JHTMLIcon::email not supported.

ПРОТОКОЛ ЗАСІДАННЯ № 3/2012

PDFДрук

Комісія з питань розвитку аграрного ринку України Громадської ради при Міністерстві аграрної політики та продовольства України


Україна, 01001, Київ-1
вул. Михайлівська, 24Б, оф. 83
Тел.: (+380 44) 490-7078,
(+380 44) 490-7079,
Факс: (+380 44) 278-1287,
E-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду

ПРОТОКОЛ ЗАСІДАННЯ

від 24 травня 2012 року №3/2012

 

м. Київ
Дата проведення засідання:
Початок засідання:
Місце проведення:
24 травня 2012 року
11 год. 00 хв.
м. Київ, вул.Червоноармійська (Велика Васильківська), буд.13/1, 2 поверх, Зал Біржі.

Головував - Андрієвський В.Є.

Присутні члени Комісії: Андрієвський В.Є., Бернштейн Б.Л., Вержиховський О (за дорученням Ліссетса А.М.), Гуссар В.Г. (за дорученням Кравчука С.В.), Душник І., Ільницька Т.Є., Зоря В.В., Коренькова Г.М., Корінець Р.Я., , Лєсніков А.В., Молдаван Л.В., Пахно В.Г., Підберезняк Т.В., Руденко А.А. (за дорученням Ярчука М.М..), Супліна Т.П., Микитюк Л.О. (за дорученням Хмільовського В.М.), Харченко Г.А., Ющенко Л.І. (за дорученням Усаченко Л.М.), Ювченко А.Г., Чайковський К.В. (за дорученням Хоменко В.О.).,

Запрошені: Богданова А., Гончарук Д.Д., Дергач О., Зволинський А.В., Каліберда А.В., Лінніченко К., Макаренко Т.А., Пугачов М.І.

Трете засідання Комісії з питань розвитку аграрного ринку України відкрив Голова Комісії Андрієвський В.Є.
У засіданні Комісії взяли участь члени Комісії з питань розвитку аграрного ринку України, представники наукових установ, приватних компаній, проектів міжнародної технічної допомоги.

1. Стан розвитку системи складських документів на зерно.


(Андрієвський В.Є., Лебедь В.І.)

Андрієвський В.Є.
Повідомив, що повернення до питання складський документів на зерно обумовлено тим, що насправді це фінансовий інструмент забезпечення кредитування товаровиробників під заставу врожаю, що знаходиться на зберіганні на складі. Четвертий елемент системи – це діючий гарантійний фонд виконання зобов‘язань в разі дефолту елеватора по складським документам на зерно. Законопроект знаходиться у парламенті. Підкреслив, що пропозиції Комісії з дерегуляції про відміну сертифікації зерна, дозвільної системи та зняття статусу документів сурової звітності на бланки складських документів знищують повністю систему складських свідоцтв. Це є поверненням у початок 90-тих років минулого сторіччя. Також, це зводить на нуль вимоги якості, без відповідності яким неможливе експортування, що є протиріччям планам держави про збільшення, майже вдвічі, експорту зерна. Прийняття запропонованих змін призведе до «викидання» України з міжнародного ринку. Оскільки складський документ на зерно фінансовий інструмент, він тісно пов‘язаний із ідеєю здешевлення кредиту – чим ліквідніше застава, тим більший кредит можна отримати. Але якщо застава має нульову якість, то відповідною буде і ліквідність. Тому пропонується після розглядання цього питання надати Громадській раді свої пропозиції щодо припинення дій зі знищення сертифікаційної та дозвільної систем.

 

Лебедь В.І.
Ідея «спрощення життя» суб‘єктів зернового ринку, складається по-перше – з ліквідації інституту сертифікації послуг і зберігання. По-друге – з ліквідації обов‘язкової сертифікації якості зерна при експортно-імпортних операціях зерна і продуктів його переробки. Та, по-третє, з відміни для бланків статусу суворої звітності у частини складських документів на зерно, а саме складських квитанцій на зерно та простих складських свідоцтв. На жаль, вироблення цих рішень проходило без залучення спеціалістів. Ці кроки спрямовані на знищення системи впливу державного регулювання на ринок зерна. Зміни, які пропонується внести до Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні» призведуть до:
- уможливлення надання послуги зі зберігання зерна будь-якому суб’єкту, який не має для цього відповідних технічних умов, достатньої інфраструктури та кваліфікованого персоналу, що значно підвищить ризики поклажодавців;
- відсутність сертифікації веде до того, що Держсільгоспінпекція втратить будь-які важелі впливу на суб‘єктів, які будуть надавати послуги, що призведе до унеможливлення дієвого якісно-кількісного контролю стану зберігання зерна і права призупинення діяльності зернового складу у разі не відповідності встановленим нормативними актами вимог щодо зберігання зерна та продуктів його переробки. Це призведе до відсутності захисту зерна, яке здається сільгоспвиробником, що в свою чергу веде до безкарності зернових складів, які зможуть надавати неякісні послуги, що знов таки, значно підвищать ризик поклажодавців не отримати зерно в тій якості і кількості які були обумовлені при закладанні зерна;
- втрати системи сертифікованих складів, які за 2-3 роки були підтягнуті до певного рівня по стану технічно-технологічного забезпечення, що дозволяє якісне збереження зерна та зменшує вартість кредитів ;
- знищення системи державного моніторингу в системі он-лайн ринка зберігання зерна. Сьогодні щодня можливо надати інформацію про кількість, якість, місце зберігання зерна та його залишки. Діяльність реєстру зберігання зерна надала можливість накопичити базу інформації з 2006 року, яка дозволяє робити аналітику на основі більше ніж 2,5 млн. документів
Відміна сертифікації якості зерна, також призведе до того, що при експортних контрактах, все одно, будуть вимагати висновок з якості зерна, таким чином гроші, що сьогодні ідуть до бюджету, перейдуть до приватних осіб. Хоча у разі виникнення суперечностей відносно порушення експортних контрактів, іміджева відповідальність залишиться за державою.
Стосовно ліквідації статусу документів суворої звітності. Законом «Про зерно та ринок зерна в Україні» визначено, що складські документи на зерно є товаророзпорядчими документами, які дозволяють передавати права власності на зерно без фізичного переміщення зерна, а це - гроші. Сьогодні підробити документи на зерно дуже важко. Це дає можливість чіткого контролю за обігом документів та їх легітимністю. Також, вони є документом високої довіри, і відповідно, ліквідності кредитів.
Пропозиція – не приймати зміни, які пропонується Комісією з дерегуляції до Закону України «Про зерно та ринок зерна України», стосовно відміни обов‘язкової сертифікації послуг і зерна та його зберігання, відміни обов’язковості сертифікації зерна при експортно-імпортних операціях та відміни для бланків статусу суворої звітності у частини складських документів на зерно.

Беренштейн Б.Л.
Висвітлив, що Україна сьогодні вже має досвід, що при наявності внутрішніх документів якості, визнаних на міжнародному рівні якими є сертифікати якості, при виникненні суперечливостей зерно приймалось партнером. До того ж, значно зменшувався термін простою транспортних пароплавів, що в свою чергу, вже є економічною вигідісттю. На сьогоднішній день Україна має напрацювання європейського рівня в напрямку наявності і рівня лабораторій, які дають висновки по сертифікації зерна.

Андрієвський В.Є.
Повідомив, що Нацбанк вніс документи на зерно в перелік ліквідних застав. Сьогодні коефіцієнт ліквідності складає 0,65 на відміну від початкових 0,2. До того ж Нацбанк згоден підняти його до 0,8, у випадку введення в роботу Гарантійного фонду. Це дає можливість на момент підписання кредитної угоди отримати 80% від ринкової вартості зерна, що значно вигідніше при короткотерміновому кредиті.

Герасимов О.А.
Звернув увагу, що питання регуляції варто розглянути з боку захисту системи сертифікації від бюрократизації та монополізації.

Лебедь В.І.
Погодився, що на жаль законодавчо прописано монопольно лише один державний орган, який проводить сертифікацію якості зерна. Необхідно запропонувати законодавчо розширити коло суб‘єктів, які мають право проводити сертифікацію.

Андрієвський В.Є.
Запропонував розробити пропозиції змін у Законі щодо можливих виконавців проведення сертифікації.


2. Обговорення проекту змін до діючого Технічного регламенту зернового складу, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 15.06.2004р. №228 стосовно хімічного знезараження зернового складу.

 


(Підберезняк Т.В.)

Підберезняк Т.В.
Звернула увагу на те, що існує інфраструктура працівників служб знезараження та захисту рослин, але в дійсності, більшість з них знаходиться в стані ліквідації. Норми Технічного регламенту зернового складу, в більшості діючих положень, надзвичайно застарілі, не відповідають СОТ. В Україні не додержуються положення міжнародної конвенції захисту рослин, яку ратифікували в країні: виконуються на зовнішньоекономічному ринку і ігноруються та не ліцензується на внутрішньому. Ще один існуючий фактор - при розрахунках вартості зберігання зерна не враховують вартість знезараження, що веде до значних втрат як прямих, так і опосередкованих. Також повідомила, що безконтрольне розповсюдження та масова доступність засобів фумігації та газації мали випадки летальних наслідків людей.
Пропонується в Технічному регламенті зазначити, що будь-які види знезараження та превентивності проводяться спеціалізованими підприємствами захисту рослин, згідно з фітосанітарними нормами законодавства, а також пропонується розглянути технічні норми які розроблені Асоціацією Фумігації.


3. Обговорення проекту Закону України «Про сільське господарство».


(Пугачов М.І.)

Пугачов М.І.
Презентував проект Закону України «Про сільське господарство», який був розроблений Міністерством аграрної політики та продовольства в рамках виконання Програми реформ, затвердженої Президентом України. Було представлено структуру документу (11 розділів) та дано коротку характеристику розділам законопроекту.
Цей Закон продовжує державну політику щодо аграрного сектору, намагаючись зробити його складовою економічної політики держави. В Законі передбачені заходи, через які здійснюється реалізація державної аграрної політики. По суті, вони повторюють загальновідомі заходи, які визначені діючим законодавством, хоча деякі доповнюються. Передбачається створення умов для розвитку громадських організацій, створення вищої Агропродовольчої ради. В розділі формування та виконання програм розвитку сільського господарства визначається необхідність запровадження цільових програм, встановлення нормативів та стандартів, які стосуються структури посівних площ, виходячи з положень раціональних сівозмін, необхідності забезпечення поголів’я тварин і розробки програм розвитку тваринництва від районного рівня і до рівня держави. Для переходу на стратегічне управління розвитком сільського господарства планується введення аграрних паспортів, розраховано середньострокове планування на строк до 5 років.
Земельні положення законопроекту по суті повторюють норми Земельного кодексу України. Підкреслюється, що земельні ділянки функціонують в економічному обороті як земельний капітал, що забезпечується їхньою ринковою вартістю за нормативною чи експертною грошовою оцінкою. Також приділено увагу питанням екологізації сільськогосподарського виробництва, охорони земель, відтворення матеріально-технічної бази у сільському господарстві, розкрито принципи організації та функціонування ринку сільськогосподарської продукції та продовольства та інше.
Такім чином, Закон України «Про сільське господарство» поряд з чинним законодавством має забезпечити базові нормативні умови для функціонування сільського господарства.

Беренштейн Б.Л.
Складається враження, що цей законопроект дублює вже діюче законодавство. Які нововведення в ньому?

Пугачов М.І.
Дійсно, норми цього законопроекту значною мірою дублюють норми чинного законодавства. Новими новелами є аграрні паспорти та виробничі стандарти сільськогосподарської діяльності.

Ювченко А.Г.
З якою метою розроблявся цей законопроект? В ньому є велика корупційна складова - чиновник має право вказувати що треба вирощувати!

Пугачов М.І.
Багато фахівців відзначають, що велика кількість сільськогосподарських виробників виробляють лише вигідну їм продукцію, не виробляючи при цьому продукти, які є досить необхідними для українського народу. У першу чергу це стосується розвитку тваринництва. Але, повинна бути державна цільова програма стимулювання цього виду ведення підприємницької діяльності і її учасники повинні дотримуватися певних умов, як держава так і виробники.

Молдован Л.В.
Зазначила, що окремі положення законопроекту написані на основі законів про землеробство, а саме відзначають факт необхідності дотримування сівозмін. В світі діє Кодекс сільськогосподарської практики, який змушує виробників дотримуватися сівозмін.
Зараз деякі керівники підприємств до 80% своїх площ засаджують одними і тими ж прибутковими культурами (соняшник, соя, ріпак) і як результат, Україна щорічно втрачає до 100 га родючої землі.
Державна підтримка повинна даватися тільки тим виробникам, які дотримуються правил сівозмін. Суть цього законопроекту зведена до окремих галузей, а повинен бути розроблений за вказівкою Прем'єр-Міністра Кодекс сільськогосподарської правильної практики і який моє бути затверджений Постановою Кабінету Міністрів. Контроль за дотриманням технологій повинен бути жорстким і здійснюватися державними інспекціями. Це повинно бути зв'язано з державною підтримкою. У державній програмі розвитку до 2015 року в розділі "Формування економічного іміджу Україні" зазначена необхідність прийняття такого Кодексу до 2015 року.
Для написання такого Кодексу або Закону можна створити альтернативну групу за участю державних інститутів, яка мала б офіційне доручення від міністерства.

Каліберда А.В.
Вказав на крайню недосконалість даного варіанту законопроекту. Цей законопроект не дає можливості аграрному сектору економіки Україні розвиватися, містить положення, які вказують чим повинна займатися Громадська рада АПК, хто має право займатися науково-дослідницькою роботою і ще цілий ряд негативних тенденцій. Багато часу йде на обговорення цього законопроекту, але кардинально вони не поліпшать його. Професійні галузеві асоціації, Громадська рада повинні докласти всіх зусиль, аби цей варіант законопроекту не був прийнятий. У разі необхідності Громадська рада може звернутися і до Президента України, щоб зняти цей законопроект з розгляду.

Чайковський К.В.
Висловив сумніви в необхідності прийняття даного законопроекту. По перше, багато його положень дублюють чинне законодавство, а по друге, окремі положення взагалі не є правовими нормами. Так як нових статей в законопроекті небагато, то має сенс доповнити ними діючі базові закони про сільське господарство. А ті положення, які стосуються громадської ради, то це пряме втручання держави в діяльність громадськості і це взагалі не повинно регулюватися.

Андрієвський В.Є.
В результаті обговорення даного питання порядку денного, можна сформулювати дві рекомендації нашої Комісії для розгляду їх на Громадській Раді:
1. Рекомендувати Міністерству аграрної політики та продовольства України на заміну даного законопроекту розробити Кодекс правильної сільськогосподарської практики і створити для його розробки офіційну спеціальну групу.
2. Внести до чинних базових законів про сільське господарство доповнення, які сприяли б розвитку аграрного сектора економіки України. При цьому, виключити ті положення законопроекту, які не є правовими нормами, а також обмежують права суб'єктів господарювання та громадськості.


4. ВГО «Українська горіхова Асоціація», як структурна ланка в системі розвитку аграрного ринку України.


(Пахно В.Г)

Пахно В.Г.
Виступ Голови Ради ВГО «Української горіхової асоціації».
Горіховий бізнес України є одним із сегментів агропромислового комплексу, що найбільш динамічно розвивається і, в перспективі, може стати одним із важливих чинників забезпечення продовольчої безпеки країни та її інтеграції в світову економіку.
На нашу думку, одним з пріоритетних напрямків українського плодівництва є розширення насаджень та збільшення виробництва горіхоплідних культур, попит на плоди яких на європейському ринку зростає.
В умовах ринкової економіки волоський горіх, мигдаль і фундук є унікальними плодовими культурами, що потребують відносно невеликих витрат для закладки та догляду за товарними плантаціями з отриманням значного прибутку.
Горіховий бізнес в Україні є дуже привабливим в інвестиційному плані. Він входить в поняття «швидких інвестицій». У створення садів і підприємств первинної переробки горіха Асоціація залучила близько 10 млн $ США інвестиційних коштів. Інвестиційний потенціал України тільки під створення горіхових садів становить понад 200 млн $ США.
Слід наголосити й на тому, що останнім часом активно розвивається переробний сегмент горіхового бізнесу
Всеукраїнська громадська організація «Українська горіхова асоціації» зареєстрована в 2008 р. Сьогодні Асоціація представлена в 24 областях України, АР Крим. Членами та учасниками Асоціації є понад 1700 осіб: це фермери, підприємці, агропідприємства, науковці, депутати, селяни і городяни - всі верстви українського суспільства.
Пропонується:
1. Рекомендувати розробити і прийняти «Концепцію розвитку горіхоплідних культур» та «Галузеву програму розвитку горіхоплідних культур до 2025 року».
2. Звернутися до Кабінету Міністрів України з пропозицією врегульованого експорту горіха, виключивши контрабанду шляхом здійснення біржових операція з експорту горіха й продуктів переробки та направити відрахування з експорту в розмірі 1.5% від біржової вартості товару на розвиток горіхоплідних культур (наука і посадка нових садів).

5. Різне


(Андрієвський В.Є.)

Андрієвський В.Є.
В ході розгляду даного пункту порядку денного представлені дві доповіді. Перша стосується такого ресурсу сільського господарства, як людський ресурс і в ньому є багато питань і проблем. Тому членам Комісії запропоновано презентація, яка підготовлена партнерами Інституту розвитку аграрних ринків, компанією «Outsourcing & Consultancy».
Зволинський О.
Компанія з 2008 року займається дослідженням ринку професіоналів та ринку праці. Як результат, відзначаються несприятливі тенденції на цих ринках. Це повною мірою відноситься і до аграрного сектору економіки.
Підтвердженням цього є істотне скорочення за останнє десятиліття зайнятості та найманих працівників в секторі сільського господарства.
За даними компанії обсяг попиту/дефіциту спеціалістів у сільському господарстві складає:
• близько 600 вакансій на ринку;
• найбільш поширені вакансії: агроном, інженер-зоотехнік, зоотехнік, менеджер із продажів, регіональний представник;
• 77% компаній відчувають хронічний дефіцит спеціалістів
Серед причин дефіциту спеціалістів відзначається:
• збій в комунікації між бізнесом, державою, та економічно активним населенням;
• міжвідомча дискомунікація;
• відсутність достовірної інформації про якісний і кількісний попит на спеціалістів;
• недостовірний прогноз та трудова міграція, що не контролюється.
І як результат – брак спеціалістів потрібної кваліфікації та великі витрати на пошук, адаптацію та навчання на робочому місці.
Компанія планує створити моніторинговий центр, який буде займатися моніторингом і прогнозом ринку праці на 3-5 років. Серед завдань цього центру будуть:
1. Моніторинг потреб, попиту.
2. Об`єктивна інформація про якісні та кількісні потреби в спеціалістах.
3. Прогноз потреб в людських ресурсах.
4. Моніторинг структурного безробіття в секторі.
Механізм прогнозування людського капіталу дуже важлива складова розвитку сільського господарства України, а обсяг зайнятості в цьому секторі перевищує всі інші галузі народного господарства.
Від результатів досліджень, який планує проводити моніторинговий центр, отримають вигоду всі прошарки економічно активного населення:
• школярі та батьки в питаннях профорієнтації;
• безробітні в питаннях пошуку роботи;
• фахівці, що змінюють роботу;
• фахівці, що бажають змінити свій статус та підвищити дохід.

Також результати досліджень важливі для державних та міжнародних інститутів:
• при регулюванні об’ємів набору на навчання
• для внесення змін в якість підготовки та перекваліфікації спеціалістів
• для прийняття рішень в питаннях регулювання зайнятості та зниження соціального напруження
Робота Центру планується в тісному контакті з профільним міністерством, галузевими професійними асоціаціями, науковими установами, проектами міжнародної технічної допомоги.

Зоря В.В.
Президент ГО «Об’єднання Перший Український аналітично-інвестиційний центр» проінформував членів Комісії про основні напрямки та пріоритети роботи Об'єднання, про створення робочої групи з розробки стратегії залучення інвестицій в агропромисловий комплекс України. Запропоновано співпрацю по реалізації спільних проектів.



Голова Комісії

В. Андрієвський

Відповідальний секретар Комісії

Г. Коренькова

_
_
_

Copyright © 2005 - 2017. All rights reserved.