Помилка
  • JHTMLIcon::email not supported.

Система гарантування складських документів на зерно

PDFДрук

В сучасних умовах складські документи на зерно, покликання яких збільшити обсяги інвестування для сільського господарства, не виконують належним чином своїх завдань.

Причиною цього є значні ризики, які спіткають зерно в ході його зберігання. Від власника зерна, що під складський документ передає зерно на зберігання, ще можна вимагати брати на себе ризики неналежного виконання зобовязань зерновим складом, оскільки між цими особами існують тривалі стосунки, виробник зерна і зерновий склад здійснюють діяльність в одній місцевості і знають ділові якості один одного. Вимагати цього ж від інвестора, який знаходячись на іншому кінці світа купує складський документ або надає кредит під його заставу означає покладення на такого інвестора обовязку при наданні інвестиції перевіряти ризики, повязані не лише з особою боржника, але й із зерновим складом, що видав складський документ.

Норма статті 15 Закону України «Про сертифіковані товарні склади та прості та подвійні складські свідоцтва» встановлює волюнтарне страхування ризиків, не визначає умов такого страхування та по суті є декларацією корисності страхування.

Закон України «Про страхування» пов’язує набрання законної сили договору страхування зі сплатою страхової премії. Тобто власнику зерна, для того, щоб отримати кредит під своє зерно, не достатьо просто мати відповідну кількість зерна, йому треба ще залучити інвестицію на сплату страхового платежу, розмір якого залежить від часу здійснення страхування та періоду його здійснення. Практика взаємних неплатежів, зменшення кількості обігових коштів у підприємств, що спостерігається в усіх сферах економіки останнім часом, як ніколи створює загрозу інвесторам постраждати від невиконання зобов’язань зерновим складом, навіть якщо зерно як товар не постраждало від форс- мажорних обставин, а було розкрадене на складі, знищене в результаті порушення технологій його зберігання або ж складський документ взагалі сфальсифікований. Відтак, страхування фінансовго ризику невиконання зобовязань зерновим складом страховими компаніями практично не здійснюється, а якщо й вдається переконати укласти окремий такий договір – розмір страхової премії за ним може становити до 10% вартості зерна.


Уникнути наслідків неналежного виконання зерновим складом своїх зобов’язань за складськими документами на зерно може допомогти лише впровадження практики взаємного страхування зернових складів. Особливості зерна як товара, який вибувши з одного зернового складу обовязково має опинитися на іншому зерновому складі, дає змогу створити систему взаємного контролю зернових складів за виконанням зобов’язань перед споживачами їх послуг. Якщо склад, який приймає викрадене зерно на зберігання, буде зобовязаний відшкодувати його вартість ошуканим власникам зерна – в такого зернового складу з’явиться стимул не допускати крадіжок своїми колегами. Інвестори, які придбають складські документи або беруть їх у заставу, звільняються від необхідності проведення перевірки і моніторингу зернових складів. Все це, в сукупності, призведе до підвищення ліквідності складських документів на зерно, а відтак – до збільшення обсягів інвестування під забезпечення ними, що за ринковими законами призводить до зниження плати за користування . У системі з впровадженням аграрних розписок, виконання зобов’язань за якими допускається у формі заміни аграрної розписки складським документом на зерно, це призведе до подовження строків забезпеченого врожаєм кредитування з одного до двох років. 

Традиційні моделі взаємного страхування на ринку складських послуг зі зберігання зерна неприйнятні. Закон України «Про страхування» не розрізняє підходи до регулювання діяльності страхових компаній, створених з метою отримання прибутку, і страхових компаній, що здійснюють взаємне страхування своїх учасників без мети заробити на цьому. Відтак, створення страхової компанії для здійснення взаємного страхування потребуватиме від її засновників формування досить значного статутного капіталу, придбання далеко не дешевої ліцензії, а також регулярного перерахування до державного бюджету 5% коштів, зібраних для взаємного гарантування зобов’язань.

Виходом з цього глухого кута вбачаєтсья створення системи гарантування зобов’язань за складськими документами на зерно, відповідно до якої зернові склади самостійно, пропорційно до обсягу взятих на себе зобов’язань повернути довірене їм зерно, наповнюють фонд взаємного гарантування.

З огляду на низькі горизонтальні інтеграційні процеси серед зернових складів, ініціатором створення такого фонду варто виступити державі. Це не означає, що на державу покладається функція гарантування виконання зобов’язань приватними особами – все що вимагається від держави, це створити такий фонд і встановити чіткі і прозорі правила його роботи. Це також не означає, що від держави вимагаються значні затрати. Все що потрібно – це здійснити на поворотних умовах перший внесок, який запустить роботу саморегулівної системи взаємного гарантування зерновими складами виконання своїх зобовязань перед власниками складських документів, і проконтролювати до моменту повернення такого кредиту щоб його кошти не були розкрадені недобросовісними зерновими складами.

В проекті Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (щодо Гарантійного фонду виконання зобов'язань за складськими документами на зерно) №9611 від 19.12.2011 р. передбачено все, про що говорилося вище.

Створення Гарантійного фонду (стаття 51 запропонованої редакції Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні»), обов’язкова участь у ньому всіх зернових складів для уніфікації ліквідності всіх складських документів на зерно, виданих в Україні (стаття 52), розподіл зборів на його формування на вступний (внесення якого до початку діяльності зі зберігання зерна підтверджує належний фінаснвий стан учсника), регулярний (пропорціний до обсягу виданих складських документів) та сеціальний (разові збори для поповнення фонду у випадку значних виплат чи недостатності фактичних коштів фонду для погашення всіх заявлених вимог), як встановлює стаття 56, подвійний контроль за використанням коштів фонду: державою, яка призначає більшу частину вищого органу управління фонду, та суб’єктами господарювання, що здійснюють діяльність на ринку зерна (стаття 59).

Поділ зернових складів на постійних та тимчасових учасників Гарантійного фонду, пропозиція впровадження якого викликала критику Головного науково-експертного управління Верховної ради, здійснюється з метою самостійного відмежовування суб’єктами ринку добросовісних зернових складів від їх недобросовісних колег, які здійснюють свою діяльність створюючи неприйнятні ризики неспроможності самостійного виконання зобов’язань перед власниками зерна. Не можна зобов’язувати добросовісні зернові склади погашати борги своїх недобросовісних колег – для цього проектом змін передбачається процедура виключення зернових складів з фонду, а щоб не допустити помилки при цьому - вводиться процедура тимчасoвого членства, протягом якого короткий проміжок часу фонд отримує можливість здійснення додаткового контролю за діяльністю зернового складу для визначення заходів, здійснити які вимагається від зернового складу заради відновлення безпечності в роботі системи зберігання зерна в Україні (ст.52 запрпонованої редакції змін до Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні»). Недобросовісний зерновий склад виключається з фонду лише пілся того, як продемонструє неспроможність здійснювати добросовісну діяльність протягом свого тимчасового членства – і це єдине значення інституту тимчасвого членства у фонді, що вкладається у проект змін до законодавства.

Наголошуємо, що гарантійний фонд не звільняє учасників фонду від обов’язку виконувати свої зобов’язання перед власниками зерна, на що посилається Головне науково-експертне управління Верховної ради. Гарантійний фонд, частково виконавши зобов’язання зернового складу перед власником складського документу, в свою чергу відшкодовує такі витрати з зернових складів, допустивших неспроможність, що вказуєтся в частині 9 статті 61. Таким чином, в будь-якому разі, зерновий склад зберігає повний обсяг своєї відповідальності.

 

Copyright © 2005 - 2017. All rights reserved.