Помилка
  • JHTMLIcon::email not supported.

Щодо необхідності прийняття закону «Про аграрні розписки»

PDFДрук

Необхідність прийняття законопроекту «Про аграрні розписки» №9610 від 19.12.2011 р. продиктована ситуацією, що склалася на сьогодні з кредитуванням сільськогосподарських товаровиробників, особливо середніх та дрібних, які практично не мають доступу до кредитних ресурсів комерційних банків навіть за умови існування державної програми по частковому відшкодуванню банківських відсотків. 

Незначна зацікавленість банків у кредитуванні сільськогосподарського виробництва за умов відсутності альтернативи їх послугам породжує істотний дефіцит кредитних ресурсів, від якого потерпають сільськогосподарські товаровиробники, в результаті чого страждає вся економіка країни. Із 36 млрд. грн., що в 2012 році були витрачені для посівної кампанії, 16 млрд. агровиробники витратили на придбання товарів, спожитих під час посівної (добрива, насіння, пальне). Ці товари також могли бути отримані в товарний кредит, однак поширенню такого кредитування перешкоджає відсутність дієвих механізмів забезпечення зобов'язань заставою майбутнього врожаю.

З огляду на ці проблемні моменти сільськогосподарські товаровиробники повинні мати варіанти кредитування, альтернативні банківському, в тому числі — доступ до товарних кредитів.

Прийняття законопроекту про аграрні розписки підкріпить заходи Уряду по розвитку кредитування сільськогосподарських товаровиробників, особливо дрібних та середніх, які не мають достатнього ліквідного майна для застави крім майнових прав на майбутній врожай та молодняка сільськогосподарських тварин.
Мета законопроекту – створити механізм для простого і максимально забезпеченого в сучасних умовах інвестування коштів у сільськогосподарське виробництво та надання товарних кредитів агровиробникам. Це здійснюється шляхом врегулювання правовідносин, пов’язаних з оформленням, видачею, обігом, погашенням аграрних розписок - нового інструменту для здійснення кредитування сільськогосподарських товаровиробників під заставу такого специфічного об’єкту як майбутній врожай та сільськогосподарські тварини. Таким чином створюється додатковий механізм добровільного залучення інвестицій у сільське господарство, відмінний від існуючого на сьогоднішній день.

Втім, цей законопроект досягає також ряд додаткових, але також немалозначних цілей: створюється механізм перенесення ризиків ціноутворення на сільськогосподарську продукцію з сільськогосподарських товаровиробників на її покупців, надаються інвестиційні переваги для здійснення коротко- та середньострокових інвестицій у сільськогосподарське виробництво, відбувається інтеграція системи інвестування під заставу майбутнього врожаю з системою складських документів на зерно.

Законопроектом створюється концептуальна можливість для суб’єктів господарювання використовувати у своїй діяльності аграрні розписки, які виступають у ролі товаророзпорядчих боргових документів.

Спрямованість законопроекту на підтримку прямих інвестицій у діяльність безпосереднього сільськогосподарського товаровиробника наділяє правом видавати такі аграрні розписки виключно осіб, що мають право власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення або право користування нею на законних підставах для здійснення виробництва сільськогосподарської продукції. У випадку, коли право власності на земельну ділянку належить двом і більше користувачам, аграрні розписки видаються ними спільно і, відповідно, вони несуть солідарну відповідальність за невиконання своїх зобов’язань.

Аграрні розписки є надійним механізмом інвестування та надання товарних кредитів з високим рівнем забезпечення. Зобов’язання за аграрними розписками забезпечуються майбутнім врожаєм (збором продукції), контроль за яким здійснює кредитор, і прискореним механізмом звернення стягнення на предмет застави (у разі прострочення боржника протягом двох днів предмет застави вилучається у боржника і передається кредитору).

Законопроект пропонує надати аграрним розпискам також і додаткову захищеність здійснюваних за ними інвестицій: солідарну відповідність за аграрними розписками особи, що їх видала, та нового власника або землекористувача (оскільки за чинним земельним законодавством поточний землекористувач і власник земельної ділянки мають рівні права на рослини на ділянці), розширення відповідальності за укладення сільськогосподарським товаровиробником угод з відчуження майна та встановлення черговості виконання зобов’язань за аграрними розписками (щоб не доводити походження продукції з земельної ділянки, де вона заставлена в забезпечення аграрної розписки - будь-яке відчуження продукції можливе лише після погашення зобов’язань за аграрною розпискою). Оскільки заставою виступає майбутній врожай, важливою складовою законопроекту є механізм моніторингу предметів застави, який дозволяє кредиторам ефективно захищати свої права у разі створення загрози предмету застави в результаті дій чи бездіяльності боржника.

Проста процедура вирішення спорів щодо якості продукції, поставленої за товарною аграрною розпискою, та правильності висновків моніторингу кредитора про наявність загроз предмету застави дозволяє ще більше забезпечити інвестиції і розподілити між боржником і кредитором ризики випадкових явищ, що вплинули на врожай та спричинили неможливість виконання аграрних розписок.

Для залучення до кредитування сільськогосподарських товаровиробників ширшого кола інвесторів (як зацікавлених в фактичному отриманні кінцевого продукту виробництва, так і зацікавлених лише в фінансових результатах інвестицій) законопроектом пропонується розділити аграрні розписки на два види – товарні та фінансові.

Товарні аграрні розписки фіксують безумовне зобов’язання сільськогосподарського товаровиробника здійснити поставку узгодженої сільськогосподарської продукції, якість, кількість, місце та термін поставки визначені аграрною розпискою і спрямовані на використання в операціях з інвесторами, зацікавленими в отриманні кінцевого продукту сільськогосподарського виробництва.

Фінансові аграрні розписки встановлюють безумовне зобов’язання боржника сплатити грошову суму, розмір якої визначається за погодженою сторонами формулою з урахуванням цін на сільськогосподарську продукцію у визначеній кількості та якості і спрямовані на використання в операціях з інвесторами, зацікавленими лише в фінансових результатах інвестицій.

Аграрні розписки не можуть розглядатися як класичні цінні папери, оскільки крім безумовного зобов’язання здійснити дії вони також містять прив’язку до конкретної земельної ділянки, посіви з якої чи вирощувані на якій живі тварини виступають предметом застави за аграрною розпискою.

Видача аграрних розписок шляхом їх посвідчення нотаріусом з внесенням до реєстру, а також супроводження всіх операцій за аграрними розписками здійсненням на них написів їх фізичним поверненням, а примусове – з переданням оригіналів аграрних розписок уповноваженим органам. Це надає достатній захист товаровиробникам від можливих зловживань кредиторів.

Після оприлюднення проекту закону до його розробників надійшло чимало зауважень та пропозицій, які були доопрацьовані.

Прийняття законопроекту «Про аграрні розписки» водночас врегульовує законодавчі прогалини, що стосуються внесення змін до порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, порядку ведення державного реєстру правочинів та державного реєстру обтяжень рухомого майна, порядку стягнення заборгованості у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, створення спеціальної процедури виконавчого провадження, кримінальної відповідальності за шахрайство з вирощуванням с/г продукції, тобто здійснює комплексне врегулювання відносин у сфері застосування аграрних розписок, чим створюються передумови для їх тривалого плідного застосування, яке може виступити тим локомотивом, який виведе аграрний ринок України на європейський рівень прозорості та порядності.

Copyright © 2005 - 2017. All rights reserved.